Рушник: вити ним руки?

Ні: обрядовий рушник не рушник кухонний. Буденний жест витирання вважали б профанацією там, де текстиль позначає священне чи жалобу.

Ця відмінність менше про матеріал, ніж про соціальний статус об’єкта: дароване, шановане чи покладене на труну не підпорядковується тим самим правилам, що кухонна білизна.

Музеї й колекціонери нагадують: збереження починається з поваги до цього символічного розділу, навіть якщо старе використання втрачено.

Якщо питання викликає посмішку, воно все одно нагадує, чому ці текстилі потребують серйозного опису й точного словника.